U-456 | ||
---|---|---|
Під прапором | ![]() | |
Спуск на воду | 21 червня 1941 року | |
Виведений зі складу флоту | 12 травня 1943 року | |
Сучасний статус | затоплений | |
Проєкт | ||
Тип ПЧ | Торпедний ДПЧ | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 17,7 вузлів | |
Швидкість (підводна) | 7,6 вузлів | |
Робоча глибина занурення | 100 м | |
Гранична глибина занурення | 220 м | |
Екіпаж | 44 осіб | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
Висота | 9,6 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 4,70 м | |
Водотоннажність надводна | 769 т | |
Озброєння | ||
Артилерія | одна палубна гармата калібру 88-мм, одна 20-мм зенітна гармата | |
Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА. 14 торпед або 26 мін |
U-456 — німецький підводний човен типу VIIC, часів Другої світової війни[1].
Замовлення на будівництво човна було віддане 16 січня 1940 року. Човен був закладений на верфі суднобудівної компанії «Deutsche Werke AG» у місті Кіль 3 вересня 1940 року під заводським номером 287, спущений на воду 21 червня 1941 року, 18 вересня 1941 року увійшов до складу 6-ї флотилії. Також за час служби входив до складу 11-ї та 1-ї флотилій. Єдиним командиром човна був капітан-лейтенант Макс-Мартін Тайхерт.
Човен зробив 11 бойових походів, у яких потопив 6 (загальна водотоннажність 31 528 брт) та пошкодив 2 судна.
12 травня 1943 року U-456, пошкоджений торпедою бомбардувальника «Ліберейтор», потонув в Північній Атлантиці північніше Азорських островів (46°39′ пн. ш. 26°54′ зх. д.) після зіткнення з британським есмінцем «Опорт'юн». Всі 49 членів екіпажу загинули.[2]