U-50 (1939)

U-50
Екіпаж підводного човна U-50 у Вільгельмсгафені. 2 березня 1940
Під прапором	Третій Рейх
Спуск на воду	1 листопада 1939 року
Виведений зі складу флоту	12 грудня 1939 року
Сучасний статус	6 квітня 1940 року ймовірно разом з ПЧ U-1 підірвалися на мінному полі № 7 у Північному морі, яке встановили «Експрес», «Еск», «Ікарус» та «Імпалсів» та затонули біля Терсхеллінг
Проєкт
Тип ПЧ	Торпедний ДПЧ
Розробник проєкту	Friedrich Krupp Germaniawerft, Кіль
Вартість	4 439 000 ℛℳ
Основні характеристики
Швидкість (надводна)	17,9 вузлів
Швидкість (підводна)	8 вузлів
Робоча глибина занурення	100 м
Гранична глибина занурення	220 м
Автономність плавання	135—174 км на швидкості 4 вузли (в підводному положенні) 11 470 км на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні)
Екіпаж	44-60 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ)	66,5 м
Ширина корпусу найб.	6,2 м
Середня осадка (по КВЛ)	4,74 м
Водотоннажність надводна	753 т
Озброєння
Артилерія	1 × 88-мм палубна гармата SK C/35 1 × 20-мм зенітна гармата FlaK 30 Flakvierling
Торпедно- мінне озброєння	4 носових і один кормовий ТА. 14 торпед або 26 мін TMA або 39 мін TMB

U-50

class=notpageimage|

Район загибелі U-50

U-50 — німецький підводний човен типу VII B, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 3 листопада 1938 року на верфі Friedrich Krupp Germaniawerft у Кілі. Спущений на воду 1 листопада 1939 року, а 23 вересня 1939 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини^[1]. Єдиним командиром човна був капітан-лейтенант Макс-Герман Бауер.

1. ↑ U-50. uboat.net. Архів оригіналу за 22 вересня 2020.(англ.)